ІНТЕГРАЦІЯ ПРИНЦИПІВ «ЗЕЛЕНОЇ УГОДИ» ЄС У ПЛАН ВІДНОВЛЕННЯ ТА ЕКОНОМІЧНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ

Анотація

Метою статті є системний аналіз та наукове обґрунтування механізмів інтеграції принципів Європейської «Зеленої угоди» (ЄЗУ) у вітчизняний план відновлення та економічну політику в умовах воєнної агресії та посткризової трансформації. Наукова новизна дослідження полягає в розробці авторської методології структурної трансформації економіки, яка ґрунтується на поєднанні системного підходу, SWOT-аналізу та чотирьох ключових принципів: декарбонізації енергетики, розвитку циркулярної економіки у промисловості, запровадження «зеленої» таксономії та забезпечення сталого фінансування. Ця методологічна рамка трансформує абстрактні принципи ЄЗУ у структурований та адаптивний план дій, орієнтований на умови воєнного стану та потреб відбудови. Авторський внесок у вирішення наукової проблеми включає не лише формування цієї методології, але й її детальну секторальну конкретизацію для ключових галузей – енергетики, промисловості, транспорту та урбаністики, що дозволяє перейти від загальних декларацій до практичних інструментів реалізації. Окремо ідентифіковано та класифіковано ключові бар'єри інтеграції, такі як регуляторна невизначеність, дефіцит фінансування, брак кваліфікованих кадрів та вплив воєнних ризиків, та запропоновано комплекс системних рекомендацій щодо їх подолання. Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що запропонована методологія позиціонує «зелену» інтеграцію як стратегічний імператив для забезпечення економічної стійкості, поліпшення конкурентоспроможності, захисту вітчизняного експорту від ризиків механізму CBAM, залучення «зелених» інвестицій та прискорення євроінтеграції. Висновки дослідження доводять, що інтеграція принципів ЄЗУ є безальтернативною стратегією для якісної структурної трансформації економіки України на засадах сталого розвитку, що перетворює виклики повоєнного відновлення на вікно можливостей для побудови сучасної, кліматично сталої економіки, інтегрованої в ЄС. На відміну від традиційних моделей відбудови, запропонований підхід є динамічним та адаптивним, що дозволяє враховувати як довгострокові вимоги декарбонізації, так і специфіку воєнного стану.