КОНЦЕПЦІЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ІНСТРУМЕНТ САМОМЕНЕДЖМЕНТУ ПЕРСОНАЛУ ГАЛУЗЕВОГО СПРЯМУВАННЯ
Анотація
У статті розглядається концепція емоційного інтелекту (ЕІ) як інструменту самоменеджменту персоналу в контексті галузевого спрямування соціально відповідальних підприємств. Окреслено, що у сучасному бізнес-середовищі, де соціальна відповідальність підприємств набуває стратегічного значення, здатність ефективно управляти емоційними процесами персоналу є вирішальною умовою успішної організаційної діяльності. Визначено ключові проблеми інтеграції ЕІ у корпоративну культуру, серед яких — брак обізнаності, нестача ресурсів для розвитку, складнощі з оцінюванням та нерозвиненість методичних підходів. На основі аналізу теоретичних джерел і праць зарубіжних і вітчизняних дослідників висвітлено механізми впливу ЕІ на продуктивність, комунікацію, стресостійкість і мотивацію працівників. Особлива увага приділяється галузевій специфіці застосування емоційного інтелекту — у сфері бізнесу, освіти та спорту. Показано, що розвиток ЕІ у бізнесі сприяє формуванню позитивного мікроклімату, зниженню конфліктності, підвищенню залученості та загальної ефективності працівників. У сфері освіти ЕІ викладача виступає чинником залученості студентів і підвищення якості навчального процесу. Працівників освіти сприяє формуванню: позитивного соціально-психологічного клімату в освітньому середовищі; ефективної педагогічної взаємодії між викладачами, студентами та батьками; високого рівня емпатії, що дозволяє краще розуміти потреби учнів і створювати підтримуюче освітнє середовище; стійкості до професійного вигорання, через здатність до емоційної саморегуляції. мотиваційного фону, який стимулює розвиток інноваційних форм навчання, що допомагає аналізувати власні дії та вдосконалювати професійну діяльність. У сфері спорту — концепція емоційного інтелекту стосується як індивідуальної ефективності спортсмена, так і командної взаємодії та тренерського лідерства. Запропоновано узагальнену концепцію управління емоційним інтелектом як системного підходу до професійного розвитку та реалізації соціально відповідальних стратегій підприємства.
Посилання
Борщ В. І. Cучасна парадигма системи управління персоналом закладу охорони здоров’я. Проблеми системного підходу в економіці. 2019. № 1(69). С. 73–79. DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-1-11 (дата звернення: 25.02.2025)
Chauhan N., Bandi R.S. Role of emotional intelligence on teaching effectiveness and student engagement: a contextual framework. Journal of Emerging Technologies and Innovative Research. 2021. Vol. 8. Pp. 1814–1825.
Druskat V. Building the Emotional Intelligence of Groups. Harvard Business Review. 2023. Vol. 79. Pp. 80–91.
Ivanov V. D., Marandykina O. V. Self-management in physical activity and sport. Physical Culture, Sport, Tourism: Motor Recreation. 2024. Vol. 9, № 1. Pp. 23–27.
Moghadam A. H., Tehrani M., Amin F. Study of the relationship between Emotional Intelligence (EI) and management decision making styles. World Applied Sciences Journal. 2021. Vol. 12, № 7. Pp. 1017–1025.
Mora M. D. Emotion in language education and pedagogy. Language and Emotion. 2023. Vol. 3. Pp. 2197–2217.
Oliinyk I. V. Self-management as technology of professional self-development and formation of research competence in future PhDs. Bulletin of Alfred Nobel University. Series «Pedagogy and Psychology». 2020. № 2(20). Pp. 231–242.
Stoyko I., Sherstyuk R., Dolubovska O. Corporate social responsibility in Ukraine during the war and post-war periods. Socio-Economic Problems and the State. 2022. Vol. 27, № 2. Pp. 93–106.
Zysberg L., Raz S. Emotional intelligence and emotion regulation in self-induced emotional states: physiological evidence. Personality and Individual Differences. 2019. Vol. 139. Pp. 202–207.
Світовий О. М. Самоменеджмент як ефективний інструмент кар’єрного зростання управлінця. Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Економічні науки. 2021. Т. 2-2(104). DOI: https://doi.org/10.37734/2409-6873-2021-2-2-8 (дата звернення: 25.02.2025).
Харченко Т. М. Соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу в контексті соціальної відповідальності підприємства. Економіка та суспільство. 2022. № 43. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-12 (дата звернення: 25.03.2025)
Червінська Л., Червінська Т., Каліна І., Коваль М., Шуляр Н., Чернишов О. Соціальна відповідальність бізнесу в умовах війни. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice. 2023. Т. 6(53). С. 405–416.
Borshch, V. (2019). Cuchasna paradyhma systemy upravlinnia personalom zakladu okhorony zdorovia. [Modern paradigm of personnel management at the healthcare institutions]. Problemy systemnoho pidkhodu v ekonomitsi – Problems Of Systemic Approach In The Economy. № 1(69). pp. 73–79. DOI: https://doi.org/10.32782/2520-2200/2019-1-11 (accessed: February 25, 2025)
Chauhan N., Bandi R.S. (2021). Role of emotional intelligence on teaching effectiveness and student engagement: a contextual framework. Journal of Emerging Technologies and Innovative Research, vol. 8, pp. 1814–1825.
Druskat V. (2023). Building the Emotional Intelligence of Groups. Harvard Business Review. vol. 79, pp. 80–91.
Ivanov V. D., Marandykina O. V. (2024). Self-management in physical activity and sport. Physical Culture, Sport, Tourism: Motor Recreation, vol. 9, № 1. pp. 23–27.
Moghadam A. H., Tehrani M., Amin F. (2021). Study of the relationship between Emotional Intelligence (EI) and management decision making styles. World Applied Sciences Journal, vol. 12, № 7, pp. 1017–1025.
Mora M. D. (2023). Emotion in language education and pedagogy. Language and Emotion, vol. 3, pp. 2197–2217.
Oliinyk I. V. (2020). Self-management as technology of professional self-development and formation of research competence in future PhDs. Bulletin of Alfred Nobel University. Series «Pedagogy and Psychology», № 2(20), pp. 231–242.
Stoyko I., Sherstyuk R., Dolubovska O. (2022). Corporate social responsibility in Ukraine during the war and post-war periods. Socio-Economic Problems and the State, vol. 27, № 2, pp. 93–106.
Zysberg L., Raz S. (2019). Emotional intelligence and emotion regulation in self-induced emotional states: physiological evidence. Personality and Individual Differences, vol. 139, pp. 202–207.
Svitovyi O. (2021). Samomenedzhment yak efektyvnyi instrument kariernoho zrostannia upravlintsia. [Self-management as an effective tool for a manager's career growth]. Naukovyi visnyk Poltavskoho universytetu ekonomiky i torhivli – Scientific Bulletin of PUET: Economic Sciences, 2-2(104). DOI: https://doi.org/10.37734/2409-6873-2021-2-2-8 (accessed: February 25, 2025)
Kharchenko T.M. (2022). Sotsialno-psykholohichni aspekty menedzhmentu personalu v konteksti sotsialnoi vidpovidalnosti pidpryiemstva [Socio-psychological aspects of personnel management in the context of corporate social responsibility]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and society, vol. 43. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-12 (accessed: March 25, 2025).
Chervinska, L., Chervinska, T., Kalina, I., Koval, M., Shuliar, N., & Chernyshov, O. (2023). Sotsialna vidpovidalnist biznesu v umovakh viiny. [Social responsibility of business in times of war]. Finansovo-kredytna diialnist: problemy teorii ta praktyky – Financial and credit activity problems of theory and practice, vol. 6(53), pp. 405–416. DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.6.53.2023.4187 (accessed: March 24, 2025).
