СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ТА НАПРЯМИ ІНСТИТУАЛІЗАЦІЇ ПЛАТФОРМНОЇ ПРАЦІ В УКРАЇНІ

Анотація

У статті досліджено соціально-правовий статус працівників цифрових платформ в Україні, виявлено чинники, що впливають на рівень їх формалізації та визначено напрями державної політики, спрямованої на інституалізацію платформної праці. Актуальність теми зумовлена, з однієї сторони, стрімким зростанням частки зайнятого населення на цифрових платформах, а з іншої — відсутністю в Україні цілісного законодавчого регулювання нових форм зайнятості. Метою статті є аналіз соціально-правового статусу українських фрілансерів і розробка можливих напрямів інституалізації платформної зайнятості та легалізації такої діяльності. Методологічну основу становлять результати авторського опитування українських фрілансерів, проведеного у 2025 році, доповненні даними Міжнародної організації праці, OECD, Eurofound. Для узагальнення результатів використано методи описової статистики, порівняльного аналізу та логічного узагальнення. Доведено, що більшість працівників платформ - молоді висококваліфіковані спеціалісти, для яких фріланс є гнучким джерелом доходу. Водночас значна частка з них продовжує працювати неформально через нестабільність заробітків та податкові ризики. Наголошено, що соціальний захист таких працівників залишається недостатнім: більшість не мають страхування, пенсійних накопичень, фінансових резервів у разі втрати працездатності. Запропоновано напрями інституалізації державної політики в сфері соціально-трудових відносин, серед яких — ухвалення спеціального закону про платформну працю, створення гнучкого режиму оподаткування для нових працівників платформ, впровадження державної накопичувальної пенсійної програми, що забезпечуватиме рівень пенсій вище мінімального та розвиток добровільного страхування від тимчасової втрати доходу. Наукова новизна даного дослідження полягає у комплексній емпіричній оцінці соціально-економічного становища українських працівників платформ і визначенні ключових чинників їх легалізації. Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання для формування збалансованої державної політики, здатної поєднати гнучкість цифрової праці з базовими соціальними гарантіями та сприяти інституалізації платформної зайнятості в Україні.